Країни Північно-Балтійської вісімки (NordicBaltic Eight) стурбовані ситуацією у Грузії і закликали владу країни провести нові вибори.
Спільну заяву Литви, Латвії, Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Естонії в Х опублікувала очільниця МЗС Литви Байба Браже.
"Ми серйозно стурбовані ситуацією в Грузії. Ми закликали до ретельного та неупередженого розслідування порушень, про які повідомлялося до і під час парламентських виборів 26 жовтня", — написала вона.
За словами Браже, країни засудили насильство та залякування мирних протестувальників, політиків і представників ЗМІ, а також погрози на адресу президентки Грузії Саломе Зурабішвілі.
"Як давні друзі Грузії та прихильники європейських устремлінь грузинського народу, ми стурбовані тим, що країна рухається до глибшої поляризації та кризи", — написала міністерка.
У країнах NordicBaltic Eight заявили, що Грузії терміново потрібен вихід із кризи, а також потрібне відновлення суспільної довіри до демократичних інститутів країни.
"Ми закликаємо владу Грузії вжити негайних кроків у цьому напрямку, зокрема шляхом реалізації рекомендацій ОБСЄ щодо виборів і розгляду можливості проведення нових виборів на основі цих рекомендацій", — написала Браже.
Вибори у Грузії
Опозиційні партії та коаліції не визнають підсумки парламентських виборів у Грузії. Вони відмовляються входити до парламенту та отримувати мандати. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала це голосування "російським" і "тотально сфальсифікованим".
28 жовтня і 4 листопада перед будівлею грузинського парламенту проходили мітинги прихильників опозиції проти результатів парламентських виборів. Зокрема один із лідерів партії "Єдність — Національний рух" Георгій Вашадзе, виступаючи на мітингу, заявив, що грузинська опозиція вимагає повторних виборів, які проведе міжнародна адміністрація.
Прокуратура Грузії розпочала розслідування фактів можливої фальсифікації парламентських виборів на основі звернення Центральної виборчої комісії від 30 жовтня 2024 року за статтею 164 (3) КК Грузії – "фальсифікація виборів". Відомство викликало президентку Саломе Зурабішвілі на допит, бо вона стверджувала, що має докази фальсифікацій. Зурабішвілі не прийшла в прокуратуру.
Конституційний суд Грузії зареєстрував позов президентки Саломе Зурабішвілі щодо невизнання результатів парламентських виборів.
3 грудня Конституційний суд Грузії не прийняв до розгляду позови президентки Саломе Зурабішвілі та опозиційних депутатів про скасування результатів парламентських виборів, які відбулись у країні 26 жовтня.
27 листопада "Грузинська мрія" оголосила кандидата на посаду президента Грузії. Ним став ексфутболіст Міхеїл Кавелашвілі.
14 грудня у Грузії відбулися вибори президента. Виборча колегія Грузії, більшість якої мала "Грузинська мрія", обрала президентом Міхеїла Кавелашвілі. Він отримав 224 голоси, один бюлетень визнали зіпсованим. Кавелашвілі був єдиним кандидатом.
Зурабішвілі заявила, що не визнає президентські вибори.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив в'язницею президентці Зурабішвілі, у разі, якщо вона не покине резиденцію до 29 грудня.
29 грудня Міхеіл Кавелашвілі склав присягу президента Грузії. П'ята президентка країни Саломе Зурабішвілі добровільно покинула президентський палац.
Протести у Грузії
28 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни відмовляється від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. За його словами, кінець 2028 року – це час, коли Грузія буде готова розпочати переговори про вступ до ЄС у 2030 році.
Раніше Європейська рада оголосила, що процес інтеграції Грузії фактично припинено через дії правлячої партії "Грузинська мрія", зокрема, через ухвалення законів про "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. Крім цього ЄС не визнав результати парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.
Після цього у Грузії розпочалася нова хвиля протестів.