Одного разу засновник сучасного олімпійського руху барон П'єр де Кубертен захотів об'єднати мистецтво зі спортом і запропонував включити в програму Олімпійських ігор конкурси мистецтв. Він вважав, що на Олімпійських іграх медалі повинні вручатися не лише переможцям у спортивних змаганнях, а й за художні роботи, які мали безпосереднє відношення до спорту.
Ідея П'єра де Кубертена не відразу отримала підтримку. Конкурси мистецтв увійшли в програму Олімпійських ігор тільки в 1912 році (на V літніх Олімпійських іграх в Стокгольмі). Тоді в конкурсах взяли участь всього 35 чоловік, проте нагородження медалями відбулося по всіх категоріях.
Так, з 1912 до 1948 року існувала категорія «Архітектура». У 1924 році до неї додався літературний конкурс, а в 1928 і 1948 роках цю категорію розділили на «Драму», «Лірику» й «Епос». Згідно з правилами, роботи, представлені в категорії «Література», повинні вміщати не більше 20 тисяч слів і супроводжуватися перекладом французькою або англійською мовами.
Крім того, з 1932 року існував музичний конкурс. У 1936 році категорію розділили на підкатегорії: «Оркестр», «Інструментальна музика», «Соло, Хор». З появою конкурсів мистецтв існувала й категорія «Живопис», яку в 1932 році розділили на «Картини», «Малюнки», «Акварелі» й «Гравюри». Пізніше додалися підкатегорії «Рекламна графіка», «Друкована графіка» і «Офорт» (різновид гравюри на металі). Скульптурний конкурс також розділили на дві підкатегорії - «Статуя» і «Рельєф», а пізніше до них додалися ще дві - «Медалі» і «Спортивні значки».
У конкурсах брали участь не тільки художники, архітектори, скульптори, а й учасники спортивних змагань Олімпійських ігор. Наприклад, американський стрілок Уолтер Уайненс брав участь і в конкурсі в якості скульптура, а угорський плавець Альфред Хайош став призером в категорії «Архітектура». Крім того, на V Літніх Олімпійських іграх 1912 року в Стокгольмі в літературному конкурсі взяв участь і сам П'єр де Кубертен з «Одою спорту», виступаючи під псевдонімом.
Незважаючи на те що конкурси мистецтв користувалися популярністю серед публіки, в 1949 році на конгресі МОК (Міжнародний олімпійський комітет) було розглянуто доповідь, в якій говорилося, що майже всі учасники цих конкурсів були професіоналами й займалися мистецтвом за гроші, що суперечить любительському статусу Олімпійських ігор. Тому в 1954 році було прийнято рішення замінити конкурси мистецтв виставками, без нагородження медалями.