В Арктиці вирують “зомбі-пожежі”: що це таке і які наслідки вони мають

Торф'яні «зомбі-пожежі», які тліли під крижаним покривом Арктики протягом усієї зими, раптово спалахнули за рахунок рослинності цього літа, коли лід і сніг відтанув. 2020 рік - найгірший за всі 17 років моніторингу пожежної ситуації в Арктиці.

Як повідомляє Science Alert, про це свідчать дані Служби атмосферного моніторингу Коперника (CAMS) - організації екологічного моніторингу при ЄС. Тільки з початку червня було зафіксовано понад 100 пожеж.

При цьому, тління торфу під льодом - не єдина причина пожеж. Вони також виникають через удари блискавки і діяльність людини.

Сезон арктичних пожеж зазвичай триває з травня по жовтень, а найсильніші пожежі зазвичай трапляються з липня по серпень.

Зазначається, що арктичні торф'яні пожежі цього літа призвели до викиду колосального обсягу вуглецю в атмосферу. За оцінками фахівців, в період між січнем і серпнем пожежі сумарно вивільнили 244 мегатонни вуглецю. Для порівняння: це більше, ніж сумарний обсяг викидів вуглецю у В'єтнамі за весь 2017 рік.

Викид вуглецю і метану в атмосферу є важливим фактором глобального потепління. Крім того, викиди від арктичних пожеж погіршують якість повітря в Європі, Росії та Канаді. Науковці очікують, що подібна ситуація збережеться і в 2021 році, і швидше за все - в подальшому.