У Австралії не вщухають пожежі. Найгірша ситуація на сьогодні спостерігається на південному сході країни. Зокрема, у полум’ї – найбільший за чисельністю штат Новий Південний Вельс (тут розташовані Сідней та Канберра) та Вікторія (найбільше місто – Мельбурн).
За останніми даними, загинуло вже 24 людини, десятки зникли безвісти, більше 1500 будинків втрачено. На територіях, охоплених вогнем, за підрахунками вчених із Університету Сіднея, могло проживати близько 500 мільйонів представників фауни (при цьому, до уваги не бралися комахи), життя яких тепер знаходиться під серйозною загрозою. Так, вчені припускають, що лише серед коал у вогні могло вже загинути близько 8 000 особин. Декілька десятків вогнищ поки що перебувають поза контролем рятувальників. До речі, значна частина з рятівників – волонтери. Нині вогнем уражено близько 12 мільйонів акрів території країни (тобто, майже 6 мільйонів гектарів – більше, ніж уся Швейцарія або майже 70 українських столиць). Лісові та чагарникові пожежі – не рідкість для країни. Однак цьогорічний сезон став одним із найбільш руйнівних в історії.
ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ І ХТО ВИНЕН?
Усе почалося ще у вересні минулого року, коли від пожежі постраждала територія лісів у горах Квінсленду (північно-східна Австралія). Тоді фатальна випадковість у вигляді кинутого недопалку призвела до великого займання. Безпосередньо вогонь у рекреаційній зоні, відомій як Binna Burra Lodge, не призвів до всіх інших пожеж. Однак він не на жарт злякав своїм масштабом учених. Справа в тому, що перша постраждала територія значно вологіша за решту по країні і тут таких руйнівних пожеж взагалі бути не повинно. Однак із весни 2017 року навіть у помірному Квінсленді спостерігалася відчутна нестача опадів. Минулого ж року вся Австралія пережила температурний максимум. У середині грудня стовпчики термометрів зафіксували майже 42 градуси тепла за Цельсієм.
Таким чином, через аномальну спеку, сильні вітри та суховії з пустельних регіонів країни звичні для Австралії пожежі цьогоріч набули безпрецедентних масштабів. Екологи вважають: однією з причин довготривалих та руйнівних пожеж є, у тому числі, і зміна клімату. Температура зростає і тим самим сприяє швидкому висиханню рослин, через що пожежі частішають.
Вогонь, у прямому сенсі, роздувають також і численні шахти на території країни. Австралія разом із Індонезією належить до числа найбільших експортерів вугілля у світі. І схоже, зменшувати ці оберти новообраний консервативний уряд на чолі зі Скотом Моррісоном не збирається. Справа в тому, що у країні сильне вугільне лобі. Через це влада не змогла досягти компромісу щодо зменшення викидів CO2. Останній же, потрапляючи в атмосферу, затримує у ній тепло і призводить до сумнозвісного “парникового ефекту”. “Ми не збираємося йти на повідку примарних екологічних цілей та відмовлятися від вітчизняної промисловості та ставити під загрозу робочі місця в Австралії”, – так описав своє ставлення до ситуації австралійський прем’єр у власній статті в одному з австралійських видань напередодні Різдва.
Попри те, що консервативна коаліція в уряді може скептично ставитися до загроз глобального потепління та вуглецевого сліду, для гасіння пожеж уже задіяні близько 3000 військових (найбільша мобілізована кількість з часів Другої світової), а до США та Канади вже направлений запит на надання допомоги. Ситуація із запереченням глобального потепління та його руйнівних наслідків – не поодиноке явище в австралійському політичному житті.
Тільки в 2018 році прем’єр-міністр Малкольм Тернбулл був змушений піти у відставку після 3 років перебування при владі через свою ініціативу реформувати кліматичну політику. Тернбулл хотів скоротити викиди CO2 на 26 відсотків до 2030 року в порівнянні з 2005 роком. Завдання не таке вже й нереалістичне. Але консервативна частина його партії відмовилася підтримати тогочасного прем’єра.
ЧИ МОЖЕМО МИ ЧИМОСЬ ДОПОМОГТИ?
Хоча декому може здатися, що Австралія від України занадто далеко, це не так. Планета в нас одна, а отже і вирішувати її проблеми ми можемо всі разом. Існує маса перевірених благодійних місцевих та глобальних організацій, яким можна перерахувати кошти. В основному, вони йдуть на оплату роботи пожежників-волонтерів, а також допомогу постраждалим людям і тваринам.
- Australia’s Red Cross Disaster relief and recovery fund – спонсорування евакуаційних центрів та програм відбудови уражених територій (під віданням Червоного Хреста)
- The NSW Rural Fire Service – допомога в боротьбі з пожежами в Новому Південному Вельсі
- The Country Fire Authority – сайт, де можна підтримати аналогічну діяльність, але у штаті Вікторія
- The Country Fire Service in South Australia – матеріальна підтримка територій Південної Австралії
- Rural Fire Brigades Association – пожертвування пожежним Квінсленду
А ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД ПОЖЕЖ НАМ?
Правила запобігання лісовим пожежам прості. І ми всі їх знаємо з уроків охорони безпеки життєдіяльності. Інша річ – дотримуватися. Головними чинниками таких надзвичайних ситуацій є діяльність людини, а саме: сільськогосподарські пали (особливо восени), чинники техногенного характеру (обірвані лінії електропередач, залізничний та автомобільний транспорт, пожежі на складах), природні катаклізми (блискавки) та людська недбалість.
Головними правилами техніки безпеки перебування біля лісових масивів є наступні:
- Не розпалюйте в лісі багаття без крайньої потреби та не паліть сигарет
- Якщо все-таки доведеться це зробити, вибирайте місце, де легко звільнити ґрунт від моху, лишайників, сухої хвої, гілок
- Місце для вогнища слід обкопати таким чином, щоб земляна смуга навколо нього була завширшки від 0,5 до 1 метра
- Не розпалюйте багаття у хвойних лісах, на торфовищах та прилеглих до сухого очерету ділянках, під деревами, біля пнів
- Не залишайте вогнище без нагляду. Заливайте його водою, розгрібаючи попіл. Переконайтеся, що не залишилося жодної жаринки. Можна засипати багаття шаром землі завтовшки не менше 10 сантиметрів
У разі необхідності не зволікайте й телефонуйте у пожежну службу. Можливо, наслідки глобального потепління в Україні поки що менш драматичні за ситуацію в Австралії, але варто розуміти: ставитися до природи слід із турботою завжди і всюди.