Системи каналів, що покривають поверхню сучасного Марса, були висічені водою, а не поверхневими річками, заявили планетологи в дослідженні, представленому в Nature Geoscience. Отримані результати перекреслюють гіпотезу «теплого і вологого стародавнього Марса», яка стверджує, що кілька мільярдів років тому на Червоній планеті йшли дощі, існували річки й океани.
«Впродовж останніх 40 років передбачалося, що по поверхні Марса колись протікали річки. На підтримку цієї ідеї ми бачимо сотні розгалужених систем каналів, однак всі вони дуже сильно відрізняються один від одного, при цьому більшість з проаналізованих нами долин мають морфологію, яка говорить про те, що вони висічені водами, що протікають під льодом », - пояснює Анна Грау Галофре, провідний автор дослідження з Університету Британської Колумбії (Канада).
Щоб прийти до такого висновку, планетологи розробили і застосували нові методи для дослідження тисяч марсіанських долин, а також порівняли їх з підльодовиковими каналами в Канадському Арктичному архіпелазі, виявивши разючу подібність. У цілому вчені проаналізували понад 10 тисяч об'єктів, використовуючи алгоритм для визначення їх основних процесів ерозії.
На стародавньому Марсі був лід, а не вода «Отримані результати стали першим свідченням великої підльодовикового ерозії, викликаної потоками дренажних вод під древнім крижаним щитом на Марсі, при цьому тільки частина мереж долин відповідають типовим при ерозії поверхневих вод, що різко контрастує з традиційним уявленням про стародавній Марс», - додав Марк Джеллінек, співавтор дослідження з Університету Британської Колумбії.
У рамках дослідження планетологи також з'ясували, як долини могли з'явитися 3,8 мільярда років тому на планеті, що знаходиться далі від Сонця, ніж Земля, і в період, коли наша зірка була менш активною. Згідно їх моделі, древній Марс був набагато холодніший, ніж прийнято вважати, і мережі каналів і долин фомувалися під льодовиковими щитами як частина дренажної системи, яка природним чином формується нижче крижаного покриву.
«Такі умови на стародавньому Марсі володіли великим потенціалом для зародження життя. Крижаний покрив забезпечував захист і стабільність води, і при цьому переховував від сонячного випромінювання під час відсутності магнітного поля», - підсумували автори дослідження.